Мова як чинник етнополітичної мобілізації в умовах воєнного стану

Abstract

Метою дослідження є визначення питання мови, яке є ключовою темою сучасного соціально-політичного дискурсу в Україні. Після початку повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року українська мова набула нового значення; тепер вона служить не лише засобом комунікації, а й символом державності, громадянської ідентичності та національного опору. Важливість цього дослідження підкреслюється помітними трансформаціями в мовній поведінці громадян, що відбуваються в умовах воєнного стану, що посилює роль мови як фактора етнополітичної мобілізації та консолідації суспільства. Отже, мовна ідентичність набуває додаткової політичної та безпекової актуальності, що вимагає наукового дослідження. Теоретична основа цього дослідження ґрунтується на положеннях Конституції України (стаття 10), а також на наукових роботах у сферах етнополітики, мовної політики та соціолінгвістики, а також на матеріалах соціологічних досліджень, які документують розвиток мовної поведінки громадян України у воєнний період.