Забезпечення соціальних інновацій в умовах невизначеності: людиномірність і психомірність професійної освіти

Abstract

У розділі конкретизовано та обґрунтовано філософськометодологічний вимір людиномірності якості освіти крізь призму ідей єдності світу і трансдисциплінарної єдності наукового знання; положеннями про загальний зв’язок і цілісність явищ та процесів розвитку суспільства; працями науковців, в яких представлені теорії вивчення особистості як відкритої системи, що саморозвивається; психосинергетичним підходом, що заснований на ідеях цілісності сприйняття світу, нелінійності, глибинного взаємозв’язку хаосу і порядку, випадковості і необхідності; гуманістичної педагогіки, саморозвитку особистості в процесі професійної діяльності. Розкрито сутність тенденцій змін ціннісних орієнтацій, як особливе соціального підґрунтя, котре з одного боку характеризується філософсько-культурологічним світоглядом, що має визначати глобальну функцію сучасного наукового знання та обумовлює його соціальну силу; з іншого – виражає прогрес і модернізацію освіти у різні історичні епохи.; актуалізовано характеристики контенту людиномірності та цифровізації. Конкретизовано сутність феномену (як явище та поняття) «психомірні середовища / системи» (ПС) з позицй психосинергетики; доведено, що психомірність соціальної реальності відіграє важливу роль щодо розуміння соціальних та соціокультурних процесів, кризових станів їх суб’єктів, що зумовлюються психомірністю, на тлі кризових станів самого суспільства як соціальної реальності. Окрім того в дослідженні розглянуто соціальну реальність як з позиції її існування у формі зовнішнього для людини соціального середовища, культури, так і у формі внутрішньо психічного / внутрішньо-особистісного, нейропсихічного середовищ. Акцентовано, що до теперішнього часу обидві форми містять прояви цифро-середовища в його пропорції, яке стрімко збільшується щодо людино- та психомірності. Аргументовано, що у загальному вигляді така позиція може бути схарактеризована концептуальною моделлю (новою філософською категорією) «ціле у цілому» та концептом «b-р (m/с, …)» – «мозок-психіка (розум/свідомість, …)». У роботі розглянуто один з варіантів розв’язання сформульованої проблеми, а саме забезпечення соціальних інновацій в умовах невизначеності в аспекті посилення уваги на забезпеченні збереження людиномірності й психомірності соціальної реальності професійної освіти шляхом розробки та впровадження нового методичного контенту організації психосинергетичної навчальної та виховної дії спрямовану на формування соціальної відповідальності майбутніх професіоналів.