Персоналізація політики та її вплив на функціонування партійних систем: іміджеві стратегії та технологічні інновації

Abstract

Стаття присвячена дослідженню феномена персоналізації політики як одного з ключових трендів сучасних демократичних систем та його впливу на функціонування партійних систем. Розглядаються теоретичні аспекти персоналізації політики, її основні прояви та механізми впливу на інституційну архітектуру політичних партій. Особлива увага приділяється аналізу іміджевих стратегій політичних лідерів та їх взаємозв'язку з партійним брендингом. Досліджується роль технологічних інновацій, зокрема цифрових платформ та соціальних мереж, у процесах персоналізації політичного дискурсу. Аналізуються наслідки персоналізації для внутрішньопартійної демократії, електоральної конкуренції та стабільності партійних систем. Методологія дослідження включає компаративний аналіз, контент-аналіз медіа-репрезентацій та кейс-стаді сучасних демократій. Результати дослідження свідчать про амбівалентний характер персоналізації: з одного боку, вона сприяє підвищенню політичної участі та електоральної мобілізації, з іншого – може призводити до ослаблення партійних інституцій та демократичної підзвітності. Висновки стосуються необхідності балансу між персоналізованим лідерством та інституційною стабільністю партійних систем в умовах цифрової трансформації політичної комунікації. Актуальність дослідження зумовлена кількома факторами. Поперше, персоналізація політики є глобальним трендом, який спостерігається в більшості сучасних демократій незалежно від їх інституційного дизайну. Подруге, цей процес тісно пов'язаний з технологічними інноваціями в сфері політичної комунікації, що створює нові можливості та виклики для політичних акторів. По-третє, персоналізація має значний вплив на електоральну поведінку громадян та стабільність партійних систем. Персоналізація політики як науковий концепт охоплює широкий спектр явищ, пов'язаних зі зростанням ролі індивідуальних політичних акторів у політичних процесах.