Організаційно-економічний механізм сталого розвитку бізнесу в Україні в умовах трансформації національної економіки

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено розробленню й науковому обґрунтуванню теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій вирішення наукової проблеми щодо формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні в умовах трансформації національної економіки. Актуальність роботи зумовлено необхідністю створення теоретикометодичного підґрунтя щодо цілісного системного бачення сталого розвитку бізнесу в Україні в умовах трансформації національної економіки. ХХІ сторіччя ознаменувалося низкою глобальних негативних викликів, породжених надлишковим споживанням, максимізацією прибутків «попри все» на базі традиційної капіталістичної моделі господарювання та майже повним нехтуванням питань екології впродовж багатьох десятиліть. Проблематика зміни клімату, глобального потепління, що загрожує планеті та людству у вигляді акселерації поширення інфекційних захворювань, дефіциту води, масштабних міграційних процесів, екстремальних погодних явищ, природних катаклізмів, техногенних аварій, погіршення стану та закислення навколишнього середовища, викликані надмірним видобутком природних ресурсів, індустріалізацією, викидами великої кількості парникових газів в атмосферу, що порушує баланс атмосферних концентрацій, катастрофічної втрати біорізноманіття та виснаження ресурсів стає все більш серйозною, створюючи значну небезпеку для всієї глобальної екосистеми і подальшого розвитку та власне самого існування людського суспільства. 3 Із актуальністю зростання цілої низки екологічних проблем збільшуються й кількість та масштаби соціальних ризиків і потрясінь, серед яких найбільш загрозливими вбачаються глобальна та регіональна нерівності, які породжують бідність та соціальну напругу в усьому світі; загроза миру, спричинена воєнними діями в Україні та світі, насильством, економічними та політичними конфліктами; проблеми у сфері охорони здоров’я, поглиблені COVID-19, пов’язані з розвитком хронічних захворювань, інфекційних хвороб та недостатнім доступом до медичної допомоги незахищених та бідних верств населення; наркозалежність, расизм, порушення прав людини, перенаселення, безробіття тощо. Окрім серйозних екологічних та соціальних викликів, якнайшвидшого вирішення потребують також економічні проблеми, ключовими з яких виступають корупція, що підриває основи суспільного ладу, негативно впливаючи на всі сфери життєдіяльності та зростання дефіциту ресурсів, за якого їх розподіл на користь однієї групи може призвести до нестачі для іншої, викликаючи економічний дисбаланс, нестабільність цін та інші руйнівні наслідки. Усвідомлення нагальної потреби в реальних діях для покращення ситуації стало поштовхом до формування принципово нової стратегії економічного зростання, фундаментом якої стала концепція динамічної рівноваги, що передбачає розвиток у межах екологічної місткості природного середовища без незворотного впливу на природу та уникнення загроз для довготривалого існування людини як біологічного виду. Такий підхід до економічного зростання орієнтований на ефективне вирішення ключових соціально-економічних проблем без виснаження ресурсів, забруднення чи деградації довкілля. Саме на цих засадах було сформульовано кардинально новий конструкт – концепцію сталого розвитку (sustainable development) як нову парадигму розвитку людства у ХХІ столітті. Попри наявність досвіду успішного реалізованих принципів сталого розвитку, як основи корпоративно-соціальної відповідальності вітчизняного 4 бізнесу, спостерігається певний брак теоретичної бази, ґрунтовних досліджень і необхідного науково-методичного забезпечення для вивчення цього перспективного механізму. З огляду на зазначене вище, актуальним вбачається здійснення критичного аналізу наявного досвіду формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні і наукове обґрунтування реалізації принципів сталого розвитку в його структурі, як нового організаційно-стратегічного вектора в умовах трансформації національної економіки. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного університету технологій та дизайну за темою: «Розвиток цифрової економіки в умовах повоєнного та післявоєнного відновлення» (номер державної реєстрації: 0125U001889), в межах якої обґрунтовано теоретико-методичні основи формування організаційноекономічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні та вдосконалено інструментарій прогнозування сталого розвитку бізнесу, що на відміну від усталеного, доповнюється інституційним забезпеченням, та дає змогу визначити елементи сталої екосистеми, де інновації (технологічні, соціальні, управлінські) стають каталізатором переходу до моделі сталого розвитку, здатної забезпечити довгострокову економічну життєздатність, соціальну справедливість та екологічну рівновагу в унікальних українських реаліях. Метою дисертаційної роботи визначено наукове обґрунтування теоретичних засад та розроблення науково-практичних пропозицій щодо формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні в умовах трансформації національної економіки. Об’єкт дослідження охоплює процес формування організаційноекономічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні в умовах трансформації національної економіки. Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень, принципів, методів та інструментів забезпечення процесу формування організаційно- 5 економічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні в умовах трансформації національної економіки. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення важливого наукового завдання, яке пов’язано з розробленням теоретико-прикладних та організаційно-методичних основ формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні. За підсумками дослідження запропоновано прикладні рекомендації та пропозиції щодо формування та використання організаційно-економічного механізму сталого розвитку бізнесу в умовах трансформації національної економіки. Ключові наукові та практичні результати наукового дослідження охоплюють положення, наведені нижче. Досліджено гносеологічний та онтологічний аспект сутності категорійного тлумачення сталого розвитку бізнесу (далі СРБ). Проаналізовано історичну ретроспективу та етимологію формування дефініції поняття сталого розвитку, зокрема узагальнено теоретико-методологічні підходи до інтерпретації сталого розвитку зарубіжними та вітчизняними вченими. Надано авторське узагальнене визначення сталого розвитку як такого, що мінімізує негативні екстерналії між соціальною, економічною, екологічною та іншими сферами діяльності людини, в тому числі зменшуючи «трансакційні витрати» історичного переходу від одного покоління до іншого. Вивчено інтеграцію складників концепції сталого розвитку в контексті використання принципів сталого розвитку вітчизняного бізнесу. Доведено ключову роль останнього в забезпеченні інклюзивного зростання, захисту довкілля та сталого розвитку суспільства, що особливо актуалізується в умовах трансформації національної економіки. На підставі ретельного аналізу наукового доробку українських та закордонних вчених, виокремлено та досліджено фундаментальні підходи до розкриття онтологічної сутності СРБ. Обґрунтовано сучасні інноваційні методики оцінювання ефективності впровадження сталого розвитку на певному 6 підприємстві (гносеологічний аспект), серед яких підхід TBL (Triple Bottom Line) та концепція ESG (Environmental, Social, Governance). Опрацьовано реальний досвід впровадження ініціатив сталого розвитку на підприємствах України на прикладі аграрного бізнесу. Досліджено історичні та сучасні умови формування складників організаційно-економічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні за пріоритетними цілями сталого розвитку (далі ЦСР). Узагальнено підходи до трактування організаційно-економічного механізму в контексті сталого розвитку бізнесу. Запропоновано та обґрунтовано авторське тлумачення організаційноекономічного механізму сталого розвитку бізнесу (далі ОЕМ СРБ), що розглядається як інтегрована система принципів, методів, функцій, інструментів та інших організаційно-економічних елементів (важелів, прийомів тощо), спрямованих на забезпечення сталого (стабільного, збалансованого та довготривалого) інноваційного розвитку підприємства (бізнесу) в довгостроковій перспективі з урахуванням економічної ефективності, соціальної відповідальності та екологічної безпеки (ЦСР, ESG-концепція, циркулярне виробництво). Узагальнено етапи та умови становлення СРБ в Україні. Проаналізовано підходи до виокремлення структурних елементів (складників) ОЕМ СРБ у контексті запровадження ЦСР у стратегіях та відповідних політиках бізнесу. Запропоновано та обґрунтовано уніфіковану, адаптивну та інтегровану структуру організаційно-економічного механізму сталого розвитку бізнесу в Україні, складовими якої виступають мета та завдання СРБ, які формують стратегічне бачення розвитку бізнесу, чинники впливу, принципи, функції, методи оцінювання, важелі, блоки забезпечення, на базі яких бізнес обирає відповідну до його діяльності та потреб інноваційну модель сталого розвитку. Досліджено реальний стан сталості вітчизняних підприємств (на основі індексу сталого розвитку) у довоєнний та сучасний (воєнний) періоди. Досліджено етапи становлення ОЕМ СРБ. Виявлено й систематизовано ключові чинники впливу на формування ОЕМ СРБ в Україні, а також проведено 7 ґрунтовний порівняльний аналіз підходів українських та іноземних дослідників щодо виокремлення рушійних сил сталого розвитку бізнесу. Доведено необхідність впровадження інновацій та технологій штучного інтелекту як драйверів забезпечення сталого розвитку вітчизняного бізнесу, які дають змогу підприємствам адаптуватися до динамічного зовнішнього середовища, підвищуючи їх ефективність і конкурентоспроможність. За результатами вивчення зарубіжного досвіду організаційно-економічних механізмів сталого розвитку аграрного бізнесу в ЄС, США та Китаї, виокремлено три фундаментально відмінні моделі застосування ОЕМ СРБ, що водночас характеризуються взаємодоповнюючими парадигмами. Зокрема з’ясовано, що в країнах ЄС запроваджено регуляторно-стимулюючу парадигму, в якій системні зміни в корпоративній поведінці бізнесу визначаються двома взаємопов’язаними важелями: з одного боку, всеосяжним масивом законодавчих вимог (EGD, CSRD, CSDDD), а з іншого – масштабними фінансовими потоками, що розподіляються через Спільну аграрну політику (CAP). Цей підхід спрямований на системну гармонізацію ринку через встановлення єдиних, обов’язкових стандартів прозорості та відповідальності, що робить сталий розвиток не опцією, а імперативом для доступу до ринку та капіталу. Сполучені Штати реалізують ринково-стимулюючу, прагматичну модель, де рушійною силою є економічна доцільність, підкріплена державними програмами (Farm Bill, SARE), що заохочують інновації, дослідження та добровільне впровадження сталих практик через гранти та технічну підтримку, фокусуючись на підвищенні рентабельності та конкурентоспроможності окремих господарств. Китай, своєю чергою, втілює технократично-державну модель, орієнтовану на досягнення продовольчої безпеки та технологічного лідерства через централізоване планування, масштабні державні інвестиції та прискорену цифровізацію (Smart Farming Zones, «Документ №1»), де сталість є наслідком прагнення до максимальної ефективності та ресурсозбереження у великих масштабах. 8 Доведено, що для українського бізнесу, що функціонує в умовах воєнного часу та євроінтеграційних прагнень, пряме копіювання однієї з моделей є неефективним вектором розвитку. Натомість аргументовано, що оптимальним стратегічним рішенням є використання гібридного, або синтетичного підходу, який передбачає імплементацію нормативного каркасу ЄС як безальтернативної умови для інтеграції в європейські ринки та ланцюги доданої вартості. Втім, для практичної реалізації цих вимог, особливо на рівні малого та середнього бізнесу, доцільно запозичити американські механізми стимулювання та поширення знань, зокрема створивши аналог програми SARE для підтримки фермерських інновацій «знизу-догори». Досвід Китаю є критично важливим у контексті стратегічного фокусування на AgTech-рішеннях та цифровізації як інструментах для технологічного стрибка, підвищення ефективності використання обмежених ресурсів та забезпечення національної стійкості. Запропонований до реалізації науково-методичний підхід, який базується на застосуванні синтетичного моделювання, де інновації виступають не лише інструментом, а фундаментальною передумовою та інтегруючим елементом, та на відміну від усталених, дає змогу одночасно задовольнити жорсткі регуляторні вимоги ЄС, зберегти та підвищити конкурентоспроможність на глобальних ринках, а також вирішити стратегічні завдання національної безпеки й ефективності. Доведено, що інституційне забезпечення на рівні держави та корпоративні стратегії мають бути спрямовані на створення цілісної екосистеми, де інновації (технологічні, соціальні, управлінські) стають каталізатором переходу до моделі сталого розвитку, здатної забезпечити довгострокову економічну життєздатність, соціальну справедливість та екологічну рівновагу в унікальних українських реаліях. За допомогою проведеного критичного аналізу базової трикомпонентної моделі концепції сталого розвитку з використанням публічної статистичної інформації, досліджено сучасний стан сталого розвитку в Україні, що дало змогу визначити і врахувати зовнішні та внутрішні чинники, які мають суттєвий вплив 9 в умовах трансформації національної економіки. Сформовано інноваційноадаптивний підхід до реалізації цілей сталого розвитку бізнесу в Україні, а також здійснено оцінювання ефективності його організаційно-економічного механізму. Практичне значення одержаних результатів полягає в прикладному застосуванні методичних засад та пропозицій, які було використано в процесі формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку бізнесу в умовах трансформації національного економіки. Ключові положення та найвагоміші результати дисертаційної роботи оприлюднено в 5 основних наукових працях, зокрема, 3 статті опубліковано в наукових фахових виданнях категорії Б, 1 – в зарубіжному спеціалізованому виданні, 1 робота має апробаційний характер.

The dissertation is devoted to the development and scientific substantiation of theoretical and methodological principles and practical recommendations to address the scientific problem of building an organizational and economic mechanism of sustainable business development in Ukraine in the context of the transformation of the national economy. The relevance of the work is underpinned by the need to create theoretical and methodological foundations for a holistic systemic vision of sustainable business development in Ukraine in the context of the transformation of the national economy. 10 The 21st century has been marked by a series of global negative challenges generated by excessive consumption, profit maximization “against all odds” based on the traditional capitalist business model, and almost complete neglect of environmental issues for decades. The issues of climate change, global warming, which will lead to an increase in the spread of infectious diseases, water shortages, large-scale migration processes, extreme weather events, natural disasters, man-made accidents, deterioration and acidification of the environment caused by excessive extraction of natural resources, industrialization, emissions of large amounts of greenhouse gases into the atmosphere, which disrupts the balance of atmospheric concentrations, catastrophic loss of biodiversity, and resource depletion are becoming increasingly serious, creating significant threats to the global ecosystem and the further development and even the mere existence of human society. With the growing relevance of environmental problems, the number and scale of social issues are also increasing, including: global and regional inequalities that generate poverty and social tension throughout the world; the threat to peace caused by military actions in Ukraine and the world, violence, economic and political conflicts; health problems exacerbated by COVID-19, associated with the development of chronic diseases, infectious diseases and insufficient access to medical care for vulnerable and poor strata of the population; drug addiction, racism, human rights violations, overpopulation, unemployment, etc. In addition to environmental and social challenges, economic issues also need to be solved, the key ones of which are corruption, the growing shortage of resources, in which their distribution in favour of one group can lead to a shortage for another, causing economic imbalance, price instability, etc. Awareness of the urgent need for real actions to improve the situation has become an impetus for generating a fundamentally new strategy for economic growth. Its foundation was the concept of dynamic equilibrium, which provides for development within the ecological capacity of the natural environment without irreversible impact on nature and without creating threats to the long-term existence of man as a biological species. This approach to economic growth is focused on 11 effectively addressing key socioeconomic needs without resource depletion, pollution or environmental degradation. Based on the above principles a new construct was formulated - a concept of sustainable development as a new paradigm for the development of humanity in the 21st century. Despite good practice of successful implementation of sustainable development principles as the basis of corporate social responsibility of domestic business, there is a certain lack of a theoretical background, thorough research and the necessary scientific and methodological support for exploring this promising mechanism. In view of the above, it is considered relevant to study the existing experience of building an organizational and economic mechanism for sustainable business development in Ukraine and to scientifically substantiate the implementation of the principles of sustainable development in its structure, as a new organizational and strategic vector in the context of the transformation of the national economy. The thesis was carried out in accordance with the research plan of the Kyiv National University of Technologies and Design titled: "Development of the digital economy in the context of the current and the post-war recovery" (state registration number: 0125U001889), within which the theoretical and methodological foundations of the formation of an organizational and economic mechanism for sustainable business development in Ukraine were substantiated and the tools for forecasting sustainable business development were improved, which unlike the current one, is supplemented by an implementation level and allows identifying elements of the ecosystem where innovations (technological, social, managerial) become a catalyst for the transition to a model of sustainable development capable of ensuring long-term economic viability, social justice and ecological balance in the unique Ukrainian realia. The aim of the thesis is to scientifically substantiate the theoretical foundations and develop scientific and practical proposals for building an organizational and economic mechanism for sustainable business development in Ukraine in the context of transformation of the national economy. 12 The object of the study is the process of building an organizational and economic mechanism for sustainable business development in Ukraine in the context of the transformation of the national economy. The subject of the study is a set of theoretical provisions, principles, methods and tools for ensuring the process of forming an organizational and economic mechanism for sustainable business development in Ukraine in the context of the transformation of the national economy. The thesis seeks to provide theoretical generalization and presents a new solution to an important scientific problem which is associated with the development of theoretical, applied and organizational and methodological foundations for building an organizational and economic mechanism for sustainable business development in Ukraine. Based on the results of the study, applied recommendations and proposals are offered to develop us utilize an organizational and economic mechanism for sustainable business development in the context of the transformation of the national economy. The fundamental scientific and practical results of the scientific research cover the provisions given below. The epistemological and ontological aspects of the essence of the categorical interpretation of sustainable business development are studied. The historical retrospective and etymology of presenting the definition to a sustainable development concept are analysed, in particular, theoretical and methodological approaches to the interpretation of sustainable development by foreign and domestic scientists are generalized. The author's generalized definition of sustainable development is provided as one that minimizes negative externalities (external effects) between social, economic, environmental and other spheres of human activity, including reducing the "transaction costs" of the transition from one generation to another. The integration of the components of the concept of sustainable development in the context of using the principles of sustainable development of domestic business is studied. The key role of the latter in ensuring inclusive growth, environmental 13 protection and sustainable development of society is proven, especially in the context of the transformation of the national economy. Key approaches to revealing the ontological essence of SRP are identified and investigated (based on the research heritage of Ukrainian and foreign scientists). Modern innovative methods for assessing the effectiveness of implementing sustainable development at a particular enterprise (epistemological aspect) are substantiated, including the TBL (Triple Bottom Line) approach and the ESG (Environmental, Social, Governance) concept. Real examples of implementing sustainable development initiatives at Ukrainian enterprises are analysed using the example of agrarian business. The historical and modern conditions for the formation of the components of the organizational and economic mechanism of sustainable business development in Ukraine according to the priority goals of sustainable development (hereinafter SDGs) are studied. Approaches to the interpretation of the organizational and economic mechanism (hereinafter OEM) in the context of sustainable business development are summarized. The own interpretation of the organizational and economic mechanism of sustainable business development (hereinafter OEM SRB) is proposed and substantiated: it is an integrated system of principles, methods, functions, tools and other organizational and economic components (levers, techniques, etc.) aimed at ensuring sustainable (stable, balanced and long-term) innovative development of an enterprise (business) in the long term, taking into account economic efficiency, social responsibility and environmental safety (SDGs, ESG-concept, circular production). The stages and conditions for the formation of SRB in Ukraine are summarized. The paper offers new approaches to study structural elements (components) of OEM SRB in the context of the implementation of SDGs in strategies and relevant business policies. A unified, adaptive and integrated structure of the organizational and economic mechanism of sustainable business development in Ukraine is proposed and substantiated, the components of which are the goal and objectives of the SRB, which form the strategic vision of business development, influencing factors, principles, functions, assessment methods, levers, and a support block, on the basis of which the business chooses an innovative model of sustainable development appropriate to its 14 activities and needs. The real state of sustainability of domestic enterprises (based on the sustainable development index) in the pre-war and current (war) periods is studied. The thesis presents stages of creating OEM of the SRB as well as structural factors of influence on building the organizational and economic mechanism of sustainable business development in Ukraine It is argued for a critical need for implementing innovations and artificial intelligence technologies as drivers of sustainable development of domestic business is proven, which allow enterprises to adapt to the dynamic external environment, increasing their efficiency and competitiveness. Based on the results of the analysis of international practice of organizational and economic mechanisms of sustainable development of agrarian business in the EU, the USA and China, three fundamentally different though demonstrating complementary paradigms models of using OEM of SRB have been identified. In the EU countries, a regulatory-stimulating paradigm has been introduced, in which systemic changes in corporate business behavior are determined by two interrelated levers: on the one hand, a comprehensive array of legislative requirements (EGD, CSRD, CSDDD), and on the other - large-scale financial flows distributed through the Common Agricultural Policy (CAP). This approach aims to systematically harmonize the market by establishing uniform, binding standards of transparency and accountability, making sustainability an imperative for market and capital access rather than an option. The United States implements a market-driven, pragmatic model, driven by economic expediency, supported by government programs (Farm Bill, SARE) that encourage innovation, research, and voluntary adoption of sustainable practices through grants and technical support, focusing on increasing the profitability and competitiveness of individual farms. China, in turn, implements a technocratic-state model focused on achieving food security and technological leadership through centralized planning, large-scale government investment, and accelerated digitalization (Smart Farming Zones, 15 “Document No. 1”), where sustainability is a consequence of the pursuit of maximum efficiency and resource conservation on a large scale. It is proven that for Ukrainian business operating in wartime conditions and European integration aspirations, straightforward copying of one of the models is an ineffective vector of development. The optimal strategic policy is justified by the use of a hybrid, or synthetic, approach that involves the implementation of the EU regulatory framework as an alternative condition for integration into European markets and value chains. At the same time, for the practical implementation of these requirements, especially at the level of small and medium-sized businesses, it is advisable to accept American mechanisms for stimulating and disseminating knowledge, in particular, by creating an analogue of the SARE program to support farm innovations "from the bottom up". China's experience is critically important in the context of a strategic focus on AgTech solutions and digitalization as tools for a technological leap, increasing the efficiency of using limited resources, and ensuring national sustainability. The proposed scientific and methodological approach, based on the use of synthetic modeling, where innovations are not just a tool, but a fundamental prerequisite and an integrating element, unlike the established ones, allows you to simultaneously meet the strict regulatory requirements of the EU, maintain and increase competitiveness in global markets, and solve strategic tasks of national security and efficiency. It is argued that institutional support at the state level and corporate strategies should be aimed at creating an ecosystem where innovations (technological, social, managerial) become a catalyst for the transition to a sustainable development model capable of ensuring long-term economic viability, social justice, and ecological balance in the unique Ukrainian realia. Based on the results of a critical analysis of the basic three-component model of the concept of sustainable development using public statistical information, the current state of sustainable development at the state level was analysed and external and 16 internal factors that have the most significant impact in the conditions of the transformation of the national economy were identified and taken into account. The paper suggests an innovative and adaptive approach to the implementation of the goals of sustainable business development in Ukraine in the context of the transformation of the national economy. In addition, an assessment of the effectiveness of the organizational and economic mechanism of sustainable business development in the context of the transformation of the national economy was carried out. The practical significance of the results obtained covers the applied utilization of methodological principles and applied proposals that were used in the process of forming the organizational and economic mechanism of sustainable business development in the conditions of the transformation of the national economy. The key provisions and the most significant results of the thesis were disclosed in 5 major scientific papers, in particular, 3 articles were published in scientific professional category B journals, 1 - in a foreign specialized edition, and 1 paper is of an approbatory nature.