Створення інтегрованої системи обліку та аналізу уцифровому середовищі підприємства

Abstract

Анотація.Актуальність теми зумовлена зростаючою потребою підприємств у впровадженні комплексних обліково-аналітичних систем, ефективних в умовах цифровізації бізнес-процесів. Метоюдослідження є теоретичне обґрунтування та практичне узагальнення підходів до створення інтегрованої системи обліку та аналізу уцифровому середовищі підприємства, визначення її структурних компонентів, технологічного підґрунтя, а також оцінка переваг, ризиків і перспектив впровадження таких систем у реаліях сучасної економіки.Методи.У процесі дослідження застосовано методи системного та порівняльного аналізу, логічного узагальнення, моделювання бізнес-процесів, аналізу літературних джерел, а також графічного представлення структурних елементів інтегрованої системи. Вивчення емпіричного матеріалу дозволило сформувати узагальнену архітектуру системи,з урахуванням цифрових інструментів, що застосовуються у практичному управлінні.Результати. У дослідженні розкрито зміст поняття інтегрованої обліково-аналітичної системи, охарактеризованоїї ключові модулі: фінансово-обліковий, управлінський, аналітичний, планово-економічний та звітний. Проаналізовано механізми взаємодії модулів у цифровому середовищі,з використанням ERP-систем, Big Data, штучного інтелекту, BI, блокчейн-технологій і хмарних платформ. Запропоновано порівняльну характеристику підходів до побудови систем –на базі готових ERP-рішень та власних розробок,з урахуванням критеріїв швидкості, гнучкості, вартості, безпеки та залежності від постачальників. Особливу увагу приділено перевагам впровадження таких систем (оперативність, точність, прозорість, зниження ризиків) та пов’язаним викликам (кібербезпека, технічна залежність, складність впровадження). Побудовано узагальнену модель архітектури інтегрованої системи, що демонструє логіку взаємозв’язків між модулями у реальному часі.Висновки.Результати дослідження підтверджують доцільність впровадження інтегрованих обліково-аналітичних систем як стратегічного інструменту цифрової трансформації підприємств. Такі системи сприяють підвищенню ефективності управління, синхронізації бізнес-процесів і формуванню прозорого інформаційного простору. Водночас реалізація подібних рішень вимагає адаптації архітектури до галузевих особливостей, посилення кіберзахисту та розвитку цифрових компетенцій персоналу. Отримані результати можуть бути використані як основа для подальших прикладних досліджень, зокрема,у сфері мікро-та малих підприємств, де інтеграція цифрових технологій усе ще залишається обмеженою