https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9604 науковий журнал Mon, 01 Jun 2026 19:49:50 GMT 2026-06-01T19:49:50Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33840 Название: Диференційований підхід до механічного опорядження ворсового трикотажного матеріалу типу «polar fleece» Авторы: Девогуц, Д.; Галавська, Л. Краткий осмотр (реферат): Розроблено та впроваджено у промислове виробництво технологічний цикл опорядження ворсового трикотажу «Polar fleece», який забезпечує високі теплофізичні характеристики порівняно з іноземними аналогами без додаткових капітальних інвестицій у спеціалізоване обладнання. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33840 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33841 Название: Математичний експеримент по визначенню товщини магнітопроводу нового механізму переміщення матеріалів швейної машини Авторы: Коробченко, Є.; Горобець, В.; Дворжак, В. Краткий осмотр (реферат): Запропоновані підходи до визначення раціональних параметрів магнітопроводу дозволяють зменшити масу рухомих елементів, підвищити динамічні характеристики механізму переміщення матеріалів швейної машини. Розроблена регресійна модель, а також отримані номограми і таблиці підбору можуть бути використані інженерами для визначення раціональних конструктивних параметрів даного пристрою без проведення складних математичних розрахунків. Це забезпечує скорочення часу проєктування та підвищення ефективності розробки нових технічних рішень. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33841 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33839 Название: Розробка системи ергономічних показників дитячого адаптивного взуття Авторы: Михайловська, О.; Гейващук, С. Краткий осмотр (реферат): Отримані результати лягли в основу науково обґрунтованих рекомендацій для дизайнерів та конструкторів спеціалізованого взуття. Запропонований підхід дозволяє створювати вироби, що інтегрують медичну функцію в естетику сучасного дизайну, сприяючи соціальній інклюзії. Висновки статті можуть бути впроваджені у виробництво нових лінійок дитячого адаптивного взуття, а також використані в клінічній практиці реабілітологів та протезистів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33839 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33838 Название: Сучасний стан дослідження матеріалів і функціональних властивостей взуттєвих устілок Авторы: Гараніна, О.; Редько, Я.; Андреєва, О.; Воробйов, К. Краткий осмотр (реферат): Практична значимість полягає в можливості подальшого використання отриманих результатів в якості теоретичної основи для проведення нових експериментальних досліджень і розроблення інноваційних конструкцій взуттєвих устілок з підвищеними гігієнічними та експлуатаційними властивостями. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33838 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33837 Название: Дослідження кількісних характеристик провідних розмірних ознак фігур дівчат молодшого шкільного віку Авторы: Зубкова, Л.; Яценко, М. Краткий осмотр (реферат): Визначено типологічний склад фігур дівчат молодшого шкільного віку за сполученням величин провідних розмірних ознак для забезпечення підвищення рівня задоволеності цієї групи дітей одягом масового виробництва. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33837 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33836 Название: Designing thermal protective workwear with autonomous life support system Авторы: Kolosnichenko, O.; Ostapenko, N.; Struminska, Т.; Lutsker, Т.; Mamchenko, Y.; Yalovyi, V.; Kolosnichenko, М. Краткий осмотр (реферат): Отримані теоретичні залежності та експериментальні результати забезпечують можливість прогнозування часу захисної дії та ергономічних показників теплозахисного спеціального одягу на передпроєктному етапі. Розроблені принципи проєктування сприяють створенню конкурентоспроможних високотехнологічних виробів для пожежно-рятувальних підрозділів та фахівців, що працюють в умовах екстремальних температур. Упровадження наномодифікованих текстильних матеріалів підвищує гігієнічні характеристики виробів, забезпечує ультрафіолетовий захист, зменшує енерговитрати у виробничому процесі та підвищує екологічну безпечність технології. Запропонований підхід формує методологічну основу для подальшого розвитку адаптивних і автономних систем життєзабезпечення у конструкції сучасного захисного одягу.; The obtained theoretical relationships and experimental results provide the possibility of predicting the protective performance time and ergonomic characteristics of thermal protective special clothing at the pre-design stage. The developed design principles contribute to the creation of competitive, high-technology products intended for fire-rescue units and professionals operating under extreme temperature conditions. The implementation of nanomodified textile materials enhances the hygienic properties of garments, ensures ultraviolet protection, reduces energy consumption in the manufacturing process, and improves the environmental safety of the technology. The proposed approach establishes a methodological foundation for the further development of adaptive and autonomous life support systems in the design of modern protective clothing. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33836 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33005 Название: Democratising hospital design: Reconfiguration of disciplinary power via M. Foucault’s theory Авторы: Zhao, К.; Kosenko, D. Краткий осмотр (реферат): Інтер’єри лікарень є вирішальними просторами, де форма, матеріали, освітлення та акустика структурують повсякденну поведінку, що робить демократизацію дизайну нагальною темою для якості та гідності медичної допомоги. Це дослідження мало на меті теоретично обґрунтувати й випробувати логіку «демократизованого дизайну», яка переконфігуровує дисциплінарну владу в емансипативну просторову практику. Було застосовано змішані якісні дизайн методи, що поєднують синтез літератури, дискурс-аналіз технічних завдань і стандартів та порівняльні дослідження прикладів п’яти сучасних лікарень для оцінки просторового планування, «мови» матеріалів, регульованого освітлення та партисипативної навігації. Було досліджено, як традиційні інтер’єри кодують ієрархію через радіальне зонування, холодне тверде оздоблення, уніфіковане високояскраве освітлення та звукове середовище з голосовим керуванням; ці конфігурації породжують рутинізовані потоки та асиметричну видимість. Було встановлено, що децентралізовані планування, матеріали, натхненні природою, та освітлення, налаштоване під циркадні ритми, відновлюють баланс сприйняття й приватності, водночас підтримуючи гігієну та пропускну здатність. Було проаналізовано діалогічні інтерфейси – відкриті коридори, зони спільного ухвалення рішень та інфокіоски самообслуговування – і встановлено, що вони зменшують інформаційну асиметрію, підвищують відчуття контролю, а також довіру й задоволеність. Результати було узагальнено як чотирикомпонентну рамку (рух, матеріал, світло, звук), що показує, де конкретні втручання підсилюють або перерозподіляють владу в зонах входу, очікування та лікування; у п’яти прикладах зменшувався стрес від черг, скорочувався час пошуку маршруту та підтримувалася координація персоналу без підвищення ризику, пов’язаного з контролем інфекцій, чи компрометації клінічних процесів. Отримані результати можуть бути використані архітекторами медичних закладів, інженерами та менеджерами лікарень для формування настанов із проєктування та післяексплуатаційних оцінювань, щоб узгоджувати безпеку й ефективність із суб’єктністю, гідністю та участю як у новому будівництві, так і під час поетапних реконструкцій.; Hospital interiors remained decisive sites where spatial form, materials, lighting, and acoustics structured everyday conduct, making the democratisation of design a timely concern for healthcare quality and dignity. The purpose of this study was to theorise and test a “democratisation design” logic that reconfigured disciplinary power into emancipatory spatial practice. A mixed qualitative design method was employed that combined literature synthesis, discourse analysis of briefs and standards, and comparative case studies of five contemporary hospitals to evaluate spatial layout, material language, adjustable lighting, and participatory navigation. How traditional interiors encoded hierarchy through radial zoning, cold hard finishes, uniform high-illuminance lighting, and voice-controlled soundscapes was investigated; these configurations produced routinised flows and asymmetric visibility. Decentralised layouts, nature-based materials, and circadian-tuneable lighting were established to rebalance perception and privacy while sustaining hygiene and throughput. Dialogic interfaces – open corridors, shared decision-making corners, and self-service information – were analysed and were found to reduce information asymmetry, improve perceived control, and increase trust and satisfaction. The findings were summarised as a four-part framework (movement, material, light, sound) showing where specific interventions reinforced or redistributed power across entry, waiting, and treatment zones; across five cases, queuing stress was reduced, wayfinding times were shortened, and staff coordination was supported without increasing infection-control risk or compromising clinical workflows. The results could be used by healthcare architects, engineers, and hospital managers to inform design guidelines and post-occupancy evaluations that align safety and efficiency with agency, dignity, and participation in both new builds and phased renovations. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33005 2025-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33003 Название: Interactive “smart” glass as an element of forming an adaptive object-spatial environment Авторы: Bryzhachenko, N.; Bosyi, I. Краткий осмотр (реферат): «Розумне» скло як новий матеріал із функціональними та візуальними перевагами привертає увагу архітекторів і дизайнерів, відкриваючи нові можливості для сучасних інтер’єрів. Зростання кількості проєктів і відсутність узагальненого досвіду визначили актуальність дослідження. Метою роботи став аналіз тенденцій впровадження інтерактивного «розумного» скла в дизайн інтер’єру житлового та громадського призначення, визначення його класифікації та функціонально-утилітарних можливостей в аспекті формування адаптивного предметно-просторового середовища. Дослідження базувалося на комплексі загальнонаукових теоретичних методів пізнання, що включало впровадження таких методів як аналіз, синтез, класифікація та узагальнення. Надано авторську дефініцію поняття «розумне» скло в аспекті формування адаптивного простору. На основі аналізу практичного матеріалу було систематизовано «розумне» скло за функціонально-утилітарними можливості при формуванні адаптивного предметно-просторового середовища. В результаті роботи були визначені прийоми впровадження різних видів «розумного» скла в дизайн інтер’єру житлового та громадського простору. Встановлено, що найпоширенішими є сенсорні та проекційні технології, які формують візуально- комунікативне середовище в публічних просторах. У житлових інтер’єрах «розумне» скло виконує переважно утилітарну функцію, сприяючи енергозбереженню та приватності. Результати також підтвердили естетичний і функціональний потенціал «розумного» скла як елемента адаптивного простору. Систематизація матеріалу щодо впровадження «розумного» скла в сучасний інтер’єр дасть змогу українським архітекторам і дизайнерам застосовувати теоретичні знання у проєктній практиці для створення інтерактивного предметно-просторового середовища. Представлені теоретичні напрацювання можуть слугувати основою для прогнозних дизайн-рішень із використанням окремих видів «розумного» скла.; “Smart” glass, as a new material with functional and visual advantages, attracts the attention of architects and designers, opening up new opportunities for modern interiors. The growing number of projects and the lack of generalised experience have determined the relevance of the study. The aim of the work was to analyse trends in the implementation of interactive “smart” glass in the interior design of residential and public buildings, to determine its classification and functional and utilitarian capabilities in terms of forming an adaptive spatial environment. The research was based on a set of general scientific theoretical methods of cognition, which included the implementation of such methods as analysis, synthesis, classification, and generalisation. The author’s definition of the concept of “smart” glass in terms of the formation of an adaptive space was provided. Based on the analysis of practical material, “smart” glass was systematised according to its functional and utilitarian capabilities in the formation of an adaptive object-spatial environment. As a result of the work, methods for implementing various types of “smart” glass in the interior design of residential and public spaces were identified. It was found that the most common are touch and projection technologies, which form a visual and communicative environment in public spaces. In residential interiors, “smart” glass performs a predominantly utilitarian function, contributing to energy conservation and privacy. The results also confirmed the aesthetic and functional potential of “smart” glass as an element of adaptive space. Systematisation of material on the implementation of “smart” glass in modern interiors will enable Ukrainian architects and designers to apply theoretical knowledge in design practice to create interactive object-spatial environments. The presented theoretical developments can serve as a basis for predictive design solutions using certain types of “smart” glass. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33003 2025-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33002 Название: Drawing in the creative and pedagogical activities of Viktor Bystryakov Авторы: Budnyk, А.; Konoval, V.; Solovei, O.; Pylypenko, I. Краткий осмотр (реферат): Актуальність роботи полягала у відсутності ґрунтовного аналізу станкової графіки Віктора Бистрякова, попри її значущість для розуміння розвитку української школи рисунка другої половини ХХ століття. Метою дослідження було вивчити та проаналізувати спадщину українського митця і педагога Віктора Бистрякова у галузі рисунку. Застосовано порівняльний та історичний методи, методи мистецтвознавчого аналізу та емпіричного дослідження. У статті встановлено особливості рисунка у творчості українського художника, який використовував і продовжував реалістичні традиції Київської школи рисунку. Охарактеризовано закономірності творчості майстра, такі як: узагальнення форми, підпорядкування другорядного головному, композиційна збалансованість, досконале володіння лінією, плямою, майстерне використання технічних особливостей застосованих графічних матеріалів і основи, на яку наноситься рисунок. У результаті дослідження з’ясовано, що індивідуальний стиль рисунка Віктора Бистрякова сформувався під впливом методичних підходів С. Подерв’янського, О. Кривоноса та Т. Яблонської. У статті проаналізовано педагогічні підходи Віктора Бистрякова, які стали вагомим внеском у розвиток украънської художньої та освітньої практики. У ході аналізу наукових праць, присвячених художнику, встановлено, що його творчий доробок переважно висвітлюється у контексті виставкової діяльності та педагогічної практики. З’ясовано основні напрями творчого підходу до виконання станкових рисунків на основі нововиявленої емпіричної бази дослідження, яку складають рисунки, знайдені у творчій майстерні митця та цитати з його архівів, що оприлюднюється вперше. Підтверджені практикою викладання принципи станкового малюнку можуть бути використані у методичних матеріалах в освітньому процесі при підготовці фахівців широкого діапазону: дизайнерів, художників-графіків, ілюстраторів, моушн-дизайнерів та художників анімації.; The relevance of this work lied in the absence of a thorough analysis of Viktor Bystryakov’s easel graphics, despite its significance for understanding the development of the Ukrainian school of drawing in the second half of the 20th century. The aim of the study was to examine and analyse the legacy of Ukrainian artist and teacher Viktor Bystryakov in the field of drawing. Comparative and historical methods, methods of art analysis and empirical research were used. The article identified the distinctive features of drawing in the work of the Ukrainian artist, who used and continued the realistic traditions of the Kyiv school of drawing. The patterns of the master’s work were characterised, such as: generalisation of form, subordination of the secondary to the main, compositional balance, perfect mastery of line and spot, skilful use of the technical features of the graphic materials used and the base on which the drawing is applied. The study found that Viktor Bystryakov’s individual style of drawing was influenced by the methodological approaches of S. Podervianskyi, O. Kryvonos, and T. Yablonska. The article analysed Viktor Bystryakov’s pedagogical approaches, which have made a significant contribution to the development of Ukrainian artistic and educational practice. In the course of analysing scientific works devoted to the artist, it was established that his creative work is mainly covered in the context of exhibition activity and pedagogical practice. The main directions of the creative approach to the execution of easel drawings were identified on the basis of a newly discovered empirical research base, which consists of drawings found in the artist’s creative workshop and quotations from his archives, which are being published for the first time. The principles of easel drawing, confirmed by teaching practice, can be used in methodological materials in the educational process when training a wide range of specialists: designers, graphic artists, illustrators, motion designers and animation artists. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33002 2025-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33004 Название: Typological and factor analysis of personality in the context of architectural design Авторы: Bolharova, N. Краткий осмотр (реферат): Сучасний розвиток архітектури та дизайну характеризується зростанням потреби у створенні середовищ, що враховують не лише функціонально-естетичні, а й психологічні особливості користувачів. Актуальність дослідження полягає у необхідності інтеграції індивідуальних психологічних характеристик у проєктні рішення для забезпечення комплексного комфорту людини. Метою роботи було формування методологічного підходу до створення персоналізованого архітектурного середовища на основі моделі Big Five, що дозволяє співвіднести риси особистості з конкретними просторовими, колористичними, матеріальними та світловими параметрами. У дослідженні використано методи аналізу наукових джерел, логіко-семантичного зіставлення, узагальнення, кейс-аналізу та візуалізації результатів. Розглянуто вісім провідних теорій особистості та здійснено їх порівняльний аналіз щодо можливостей практичного застосування у проєктуванні. Розроблено таблиці, що демонструють відповідність психологічних характеристик дизайнерським рішенням, зокрема вплив рис Big Five на вибір просторових схем, колірних палітр, матеріалів і сценаріїв освітлення. Створено приклади адаптації інтер’єрів та публічних просторів до профілів користувачів із різним рівнем відкритості до досвіду, екстраверсії, доброзичливості, сумлінності й нейротизму. Результати підтвердили, що персоналізований підхід дозволяє підвищити емоційний комфорт, продуктивність і психологічне благополуччя, а також забезпечити баланс між індивідуальними та колективними потребами. Практична цінність роботи полягає у створенні системи рекомендацій для архітекторів і дизайнерів, що сприяє формуванню індивідуально комфортних, гнучких та психологічно збалансованих середовищ у житловій, офісній та міській архітектурі.; Contemporary development of architecture and design is characterised by a growing demand for environments that consider not only functional and aesthetic aspects but also the psychological characteristics of users. The relevance of the study lies in the need to integrate individual psychological traits into design solutions to ensure comprehensive human comfort. The purpose of the study was to develop a methodological approach to create a personalised architectural environment based on the Big Five model, which allows correlating personality traits with specific spatial, colouristic, material, and lighting parameters. The study employed methods of scientific literature analysis, logical-semantic comparison, generalisation, case analysis, and visualisation of results. Eight leading personality theories were examined and subjected to comparative analysis in terms of their applicability to design practice. Tables were developed to demonstrate the correspondence between psychological characteristics and design solutions, particularly the influence of the Big Five traits on the choice of spatial layouts, colour palettes, materials, and lighting scenarios. Examples were created to illustrate the adaptation of interiors and public spaces to user profiles with varying levels of openness to experience, extraversion, agreeableness, conscientiousness, and neuroticism. The results confirmed that a personalised approach enhances emotional comfort, productivity, and psychological well-being, while also ensuring a balance between individual and collective needs. The practical value of the study lies in the development of a system of recommendations for architects and designers, aimed at shaping individually comfortable, flexible, and psychologically balanced environments in residential, office, and urban architecture. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33004 2025-01-01T00:00:00Z